Президент

Субота, 16 лютого 2019 21:38

Юлія Тимошенко – історична постать для України.

Автор
  • Шановні відвідувачі, поширьте цю статтю в соціальних мережах. Ми публікуємо дуже цікаві і корисні матеріали, які будуть доречними не лише Вам. Поширюйте! Тисніть!

  • Прокоментуй першим!

Жива легенда. Її біографію треба просто вивчати всім українцям, бо скоро до грабель будемо прив’язувати сокиру… Скільки можна робити одні і ті ж помилки?

Починала свій бізнес Юлія Тимошенко у 1989 року.

З 1991 р. – Генеральний директор Корпорації «Український бензин» (КУБ) Водночас чоловік Олександр Тимошенко створив міжнародну компанію "Сіаль", яка розробляла родовища червоного граніту. Оборот компанії становив 84 мільйони доларів на рік!

З 1992-94рр. – КУБ монополіст на українському бензиновому ринку.

В 1995 р. – Тимошенко затримана у Запоріжжі з валютою 26 тисяч доларів, у 2002 р. справа була закрита.

В 1995 р. – КУБ перейменовують у ЄЕСУ.

З 1997 р. – директором стає чоловік, бо Юлія Тимошенко стає депутатом ВРУ 2-ого скликання.

З січеня 1997–1998 рр. - Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності.

1998–2000 рр. – Тимошенко Голова Бюджетного комітету ВРУ. На цій посаді ініціює бюджетну реформу, розробляє перший Бюджетний кодекс України, прийнятий у 2001 році, проекти Податкового і Соціального кодексів і пенсійної реформи, соціальні програми.

Грудень 1999 — січень 2001 рр. — віце-прем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Ющенка. На цій посаді були ліквідовані бартерні розрахунки в галузі та створений єдиний розрахунковий центр Оптового ринку електроенергії – державне підприємство "Енергоринок". {Було значно підвищено рівень розрахунків за енергоносії, залучено додаткові кошти до Держбюджету. Завдяки цьому в Україні припинилися віялові відключення світла (коли в домівках українців світло вимикали щодня на кілька годин).}

Але організовані політиком антикризові заходи та реформи в ПЕК зачіпали інтереси оточення президента Кучми і наштовхнулися на протидію.
19 січня 2001 Указом Президента Кучми Тимошенко була відправлена у відставку.

В 2003 р. – звинувачують у контрабанді газу і ухиленні від податків. Нарахували 30млн доларів несплати податків плюс штрафів майже на 1 млрд доларів.

24 січня 2005 р. - коли Президентом вже став Ющенко, він призначає Тимошенко в.о. Прем’єр-міністра.

26 січня 2005 р. – через два дні Генпрокурор Росії заявляє, що Тимошенко буде заарештована, якщо приїде у Росію «за звинуваченнями у дачі хабаря високопоставленим чиновникам Міністерства оборони РФ з метою укладення контракту на поставку будівельних матеріалів (фірмою ЄЕСУ) за явно завищеними цінами».

28 січня 2005 р. – ще через два дні Генпрокурор Піскун заявляє, що «справа ЄЕСУ» стосовно Ю. Тимошенко та інших фігурантів, в Україні закрита.

Вересень 2005 р. – Президент Ющенко звинувачує Прем’єра Тимошенко, що вона використала посаду для списання боргу ЄЕСУ перед українським держбюджетом (в різний час борг коливалася від 5,2 млрд до 8 млрд гривень (тобто від 1 до 1.5 млрд доларів), але сама сума не є боргом, а є нарахованими КРУ (Контрольно-ревізійним управлінням Міністерства фінансів України) штрафними санкціями стосовно ЄЕСУ за результатами 3-х перевірок в 1997—1998 роках. Податкову інспекцію в ті роки очолював Азаров Микола Янович. {прошу звернути увагу, як добре, коли опозиція очолює контролюючі органи, вони найкращі контролери. Тому ми пропонуємо, щоб бюджет розподіляла Коаліція, а меншість вибирала голів контролюючих органів - дивіться проект нової Конституції}

В 2007р. – ЄЕСУ припиняє активну діяльність.

В 2008 р. — на посаді Прем'єр-міністра Тимошенко ініціювала відкликання ліцензії й анулювання угоди на розробку шельфу поблизу Керченської протоки з американською компанією Vanco Prikerchenska Ltd укладеної в жовтні 2007 року. Наслідком був позов компанії до Стокгольмського арбітражу й повне припинення розробки шельфу у цій місцевості. Це вплинуло на майже повне припинення розробки українського Чорноморського шельфу.

В січні 2009 р. - Прем’єр Тимошенко підписує відому газову угоду 450грн/куб газа. Уряд України та Президент були проти, але Тимошенко, Мєдвєдів і Путін хотіли підписати угоду, бо цією угодою Тимошенко покривала борги ЄЕСУ за рахунок українського бюджету і втягувала Україну в повну залежність від Росії.

В 2009 р. – ЄЕСУ закрита.

Кар’єра Тимошенко – це яскравий приклад, що роблять бізнесмени на державних посадах. Бізнесмен на державній посаді знаходить спосіб приватизувати прибутки і націоналізувати збитки.

 

Тимошенко і державна влада.

В Україні парламентська більшість вибирає Прем’єр-міністра. Міністрів пропонує Президент. Якщо Коаліція у Верховній Раді і Президент не в одній партії, то влада стає недієздатною. Якщо - в одній, то настає диктатура.

24 січня 2005р. – Президент Ющенко призначає Тимошенко в.о. Прем’єр-міністра, потім 4 лютого Верховна Рада затверджує (373 голоси, 0 – проти, максимальна підтримка парламенту). В Кабінеті міністрів тільки Турчинов з БЮТ, очолює СБУ. В цей час Порошенко очолює РНБО, по факту дублює роботу Кабміну.
Два бізнес-монстра зійшлися на вершині Олімпу. Через їхні протиріччя і свари

8 вересня 2005 р. - Ющенко звільнює з посад Тимошенко, Порошенко. Звільняється за власним бажанням, на знак протесту проти «відродження корупційних схем у вищих ешелонах влади» держсекретар Олександр Зінченко.

26 березня 2006 р. – на виборах у Верховну Раду 5-ого скликання БЮТ отримує 129 мандатів. Коаліцію утворюють БЮТ, Наша Україна, Соціалістична партія України.
Із-за сварок між БЮТ-ом і Нашою Україною Соціалістична партія виходить із коаліції і утворюється Антикризова коаліція: Соцпартія, Регіони, комуністи та негласно Наша Україна.

У вересні 2006 р. - парламентська більшість обирає Януковича Прем’єр міністром. Наша Україна отримує 8 міністерських посад. БЮТ йде в опозицію.
Коаліція в парламенті за рахунок перебіжчиків поповнює свої ряди до 300.

2 червня 2007 р. - Тимошенко і 170 депутатів складають свої повноваження та змушують Ющенка призначити перевибори Верховної Ради.

30 вересня 2007 р. – вибори у Верховну Раду 6-ого скликання. БЮТ набирає 156 мандатів і утворює коаліцію з НУНС (Наша Україна – Народна самооборона) і отримують 229 голосів у Раді. {Лідери НУНС — Юрій Луценко и В’ячеслав Кириленко. Керівник виборчого штабу блока — Віктор Балога, заступник — Роман Безсмертний и Миколай Онищук. Роман Безсмертний - зараз кандидат у Президенти}

Верховна Рада переобирає Прем’єр міністра, знову стає Юлія Тимошенко.

{Хтось каже, що Юлі завжди заважали. Саме в цей час Тимошенко могла міняти Конституцію (бо керувала не тільки Кабміном, а і більшістю у ВР). Але нагадаю: «В 2008 — прем'єр Тимошенко ініціювала відкликання ліцензії й анулювання угоди на розробку шельфу поблизу Керченської протоки з американською компанією Vanco Prikerchenska Ltd укладеної в жовтні 2007 року. Наслідком був позов компанії до Стокгольмського арбітражу й повне припинення розробки шельфу у цій місцевості і майже повне припинення розробки українського Чорноморського шельфу. По факту вона позбавила Росію українського конкурента.}

11 липня 2008 р. - Партія регіонів подала ініціативу про недовіру уряду Тимошенко. Верховна Рада не підтримала. Звісно, бо парламентська більшість керована Тимошенко.

На 31 грудня 2008 було намічено підписання Договору на газопостачання у 2009 році. Але 31 грудня Президент Ющенко наказав керівнику «Нафтогазу України» Олегові Дубині припинити переговори, не підписувати угоду з «Газпромом» та відкликав делегацію «Нафтогазу» з Москви, проти чого заперечували Юлія Тимошенко, Дмитро Мєдвєдєв та Володимир Путін...

У 2017 було опубліковане інтерв'ю, в якому Дмитро Фірташ заявив, що Віктор Ющенко йшов на загострення газового конфлікту цілком свідомо, оскільки намагався таким чином відстояти вигідні для України тарифи. В цих умовах підписані Тимошенко газові угоди з Росією виявились не тільки невигідним для України економічно, але й зафіксували газову капітуляцію України та врятували Газпром від зисків європейських споживачів за припинення газопостачання. В цих умовах Віктор Ющенко виявив політичну слабкість, не здійснивши арешт Тимошенко одразу по її поверненню в Україну.

5 лютого 2009 р. - Партія регіонів подала знову ініціативу про недовіру уряду Тимошенко і Верховна Рада знову не підтримала.

7 лютого 2010 р. - Віктор Янукович став Президентом України

10 лютого 2010 р. - Янукович закликав Тимошенко припинити боротьбу та подати у відставку з поста Прем'єр-міністра.

10 березня 2010 р. - Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Регламент Верховної Ради», цей «Регламент» всупереч Конституції дозволив формувати владу за допомогою депутатів-перебіжчиків.

11 березня 2010 р. - була створена коаліція «Стабільність та реформи» (з фракцій ПР, КПУ, Блоку Литвина та депутатів-перебіжчиків) і того ж дня сформувала Кабінет Міністрів М. Азарова.

А Тимошенко заарештували і відправили у в’язницю, щоб не заважала керувати державою.

Тимошенко реально «отруїла» президенство Ющенко, використовуючи його слабохарактерність. Маючи більшість у Верховній Раді вона не працювала над законами, щоб створити демократичну Україну. Її досвід і фах дозволяли це зробити, а вона билася за свої меркантильні інтереси. Навіщо їй було міняти закони, якщо в наступний раз вона може сама стати Президентом і диктатура їй буде на користь.

Найкраще скористався недолугою законодавчою базою України Президент Порошенко, а наслідки цього ми спостерігаємо щоденно.

Виходить так, Коаліція (парламентська більшість) вибирає Прем’єра, Президент пропонує міністрів – ми маємо недієздатну, як виконавчу, так і законодавчу владу. Ті хто рвуться до президентського крісла, повинні привести на парламентських виборах свою партію, утворити коаліцію, щоб Кабінет Міністрів очолила «своя» людина. Тому керування державою в Україні – це або диктатура Президента (це правління Януковича та Порошенка), або політична криза (це правління Ющенка). І той, і той варіант вже був. Зараз ми маємо можливість щось змінити.

Треба змінити Конституцію наступним чином: зробити реально три незалежні гілки влади. Заборонити Верховній Раді втручатися у формування Кабінету Міністрів. Президент повинен сам його сформувати, але і нести відповідальність за його роботу. Якщо Кабінету Міністрів Верховна Рада двічі висловить недовіру, то Президент йде у відставку разом з Кабінетом Міністрів. Тоді Президенту не потрібна потужна партія у Верховній Раді, він набирає таку команду, яка йому необхідна для виконання своїх обіцянок перед виборцями. Ми зможемо спостерігати роботу Президента, а не боротьбу за впливи.

Верховна Рада займається не інтригами і торгами, а законами. Щоб закони були професійними Міністерство юстиції повинно підпорядковуватися і входити в склад законодавчої гілки влади.
Щоб все це зробити потрібна політична воля або Президента, або депутатів Верховної Ради. Подивимося, що пропонують наші кандидати в Президенти.

Янукович, Тимошенко і Порошенко доказали, що бізнесмени не можуть очолювати державу. Їхній мозок налаштований на отримування особистої вигоди. І тут вони неперевершені. Саме тому всі бізнесмени були викреслені з списків претендентів на президентське крісло (дивиться тут). Вони можуть радити Президенту в економічних питаннях, але їм у сучасних українських умовах довіряти владу категорично не можна, навіть, якщо це Зеленський ).

Перелік «тих хто був чи є при владі» вони всі ретельно маскують своє відношення до бізнесу. Я теж зробили вигляд, що не помічаю їхню причетність, і прочитала їхні програми (дивиться тут). Якщо людина ні слова не каже, що вона буде міняти структуру керування державою, то я розумію так:

- або вона очолить систему і стане такою, як Янукович або Порошенко, бо ця особа чітко знає чого вона йде у владу.

- або вона зовсім не має уявлення, що її чекає на цьому посту, просто збирається не красти, бути гарним Президентом, перетвориться у Ющенка і Україну знову чекає політична колотнеча.

Із всіх претендентів «тих хто був чи є при владі» обізнаний і розуміє існуючу ситуацію Добродомов, бо відобразив свої наміри у програмі. Але мені дуже хочеться все-таки найти людину, яка знає що робити і Не була при владі.

Залишилося ще 7 кандидатів. Будемо шукати серед них….

 

Програми кандидатів можна подивитися тут.

Прочитано 1524 разів

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Категорії цікавого

Наші проекти
Наші проекти
Повідомлень: 2
Літопис України
Літопис України
Повідомлень: 21
Спадщина
Спадщина
Повідомлень: 3
Досвід
Досвід
Повідомлень: 3
Душа
Душа
Повідомлень: 12
Театри
Театри
Повідомлень: 1
Галереї
Галереї
Повідомлень: 1
Виставки
Виставки
Повідомлень: 5
Середовище
Середовище
Повідомлень: 1
Відпочинок
Відпочинок
Повідомлень: 6
Готелі
Готелі
Повідомлень: 1
Ресторани
Ресторани
Повідомлень: 1
Розважальні центри
Розважальні центри
Повідомлень: 1
Досягнення
Досягнення
Повідомлень: 2
Мій дім
Мій дім
Повідомлень: 1

Україна 69.5%Україна
Сполучені Штати 21.2%Сполучені Штати
Росія 4.2%Росія
Ірландія 2.8%Ірландія
Німеччина 0.7%Німеччина
Ізраіль 0.7%Ізраіль
Франція 0.7%Франція

Вчора: 7
Цього тижня: 7
Минулого тижня: 99
Цього місяця: 141
Минулого місяця: 13
Всього: 213456

Про Нашу Країну

Цієї країни не існує на карті.
Вона існує тільки у віртуальній реальності, у Вашій уяві або просто на цьому сайті. Ми запрошуємо Вас у наш уявний світ, тут зібране все найкраще - емоції, враження, уподобання. Змініть себе і світ зміниться навколо Вас. Долучайтеся, розповідайте, зробіть світ краще.

 

Адміністрація

Адреса: м. Київ

вул. Лютеранська 3,

Телефон: +38050 386 57 99

Email: info@rubikon.in.ua

Real time web analytics, Heat map tracking
© RUBIKON. All Rights Reserved. Designed By ONK

Пошук