П'ятниця, 22 травня 2020 09:27

Пилип ОРЛИК

Автор
  • Шановні відвідувачі, поширьте цю статтю в соціальних мережах. Ми публікуємо дуже цікаві і корисні матеріали, які будуть доречними не лише Вам. Поширюйте! Тисніть!

  • Прокоментуй першим!

Він був нащадком чеських дворян, який отримав грунтовну освіту в єзуїтському колегіумі у Вільно, а згодом у Києво-Могилянській академії, володів дванадцятьма мовами.

Народився у Косуті (Ошмянський повіт, Віленське воєводство, нині Вілейський район, Мінська область, Білорусь) в сім'ї родовитої литовської шляхти чеського походження — Орликів. Батько Степан Орлик служив у війську короля Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час польсько-османської війни в битві під Хотином у грудні 1673 року. Мати — Ірина Орлик (з білоруського роду Малаховських), охрестила сина за православним обрядом (батько був католиком).

Навчався у єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 році[2]. Навчався відмінно, проявив талант ораторства і поезії, цікавився філософією і літературою, добре володів українською, польською, церковнослов'янською, болгарською, італійською та іншими мовами.

Був не тільки наближеною особою в оточенні Івана Мазепи, але й став спадкоємцем його антимосковської політики. 5 квітня 1710 року виголосив свою присягу і оприлюднив "угоду" - "Конституцію прав і вольностей Війська Запорозького", яка чітко розписувала права та обов'язки гетьмана, старшини, простого козацтва, ставши прообразом першої Конституції в Україні..

За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710-го року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля.

Крім Орлика кандидатами на гетьманську булаву були Андрій Войнаровський (близький родич Мазепи) та Дмитро Горленко (прилуцький полковник). Але цих людей на козацькій раді майже ніхто не підтримав. Сам Карл ХІІ спочатку прихильніше ставився до родича Мазепи Андрія Войнаровського, але потім підтримав Пилипа Орлика.

Основними пріоритетами зовнішньої політики Пилип Орлик уважав: необхідність шведської протекції з гарантією незалежності й територіальної цілісності України, встановлення міцного миру та військового союзу з Кримським ханством.

Законодавчу владу мав представляти парламент — Генеральна Рада, що складалася б з генеральної старшини, полковників, генеральних радників (делегатів від козацьких полків), полкової старшини, сотників та представників від Запорозької Січі. Передбачалося, що Генеральна Рада збиратиметься тричі на рік — у січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) та жовтні (на Покрову). Між сесіями парламенту його повноваження виконував гетьман разом з Радою генеральної старшини. Вони уособлювали найвищу виконавчу владу. Щодо місцевої адміністрації, то вона була представлена виборними цивільними полковниками та полковою старшиною, сотниками, сотенною старшиною.

Орлик оперував двома категоріями держави: «панство» і «народ». «Панство» — це суверенна держава на чолі з монархом. «Народ» — населення певного політично окресленого територіального суб'єкта під владою монарха. Відповідно прогнозувалися правові стосунки двох типів: перший — «підданство», що виникає при завоюванні. Другий — «протекція», що виникає при добровільному входженні народу під владу монарха. Стосовно цього, Орлик уводить поняття «вільний народ» — населення певної території, що має права на самоврядування, договірні відносини з монархом та самовизначення у сенсі зміни монарха при невиконанні ним зобов'язань. При цьому суттєво обмежується політична роль монарха — його фактично виведено з політичної системи, він є лише гарантом її незмінності, а не чинником її регулювання.

.

 

Прочитано 17 разів

Медіа

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Про Нашу Країну

Цієї країни не існує на карті.
Вона існує тільки у віртуальній реальності, у Вашій уяві або просто на цьому сайті. Ми запрошуємо Вас у наш уявний світ, тут зібране все найкраще - емоції, враження, уподобання. Змініть себе і світ зміниться навколо Вас. Долучайтеся, розповідайте, зробіть світ краще.

 

Адміністрація

Адреса: м. Київ

вул. Лютеранська 3,

Телефон: +38050 386 57 99

Email: info@rubikon.in.ua

Real time web analytics, Heat map tracking
© RUBIKON. All Rights Reserved. Designed By ONK

Пошук