Самі себе обирають
Потрібні зміни до закону про ЦВК. Треба скасовати норму закону про призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної комісії Верховною Радою України за поданням Президента України. Не можуть призначати членів ЦВК особи, які займають виборні державні посади – це явний конфлікт інтересів.
Пропонуються наступні зміни до закону про ЦВК. Склад ЦВК формується з низу, тобто з територіальної громади, яка спочатку обирає членів виборчих дільниць. Ті, відповідно з проміж себе обирають, членів, окружних комісій Члени ЦВК обираються з проміж себе членами обласних виборчих комісій.
Наступним кроком Президент України затверджує склад ЦВК. Звільнити члена ЦВК може тільки голосування за його відставку членів обласної виборчої комісії, яка його обирала на цю посаду, за ініціативою виборців, які висували його у члени виборчої комісії.
Члени територіальних виборчих комісій обираються громадами на термін, що відповідає терміну каденції депутатів ВРУ. Члени ТВК працюють на постійній і професійні основі, отримуючи з бюджету громад з/п. Між виборами проводять соціологію, моніторять свої виборчі округа, організують і проводять місцеві референдуми, тощо. При внесені цих змін, Україна отримує повністю незалежну ЦВК, яка по факту підпорядкована громадам. Президент, ВРУ та політичні партії позбавляються можливості впливу на ЦВК і результати виборів. Країна отримує можливість проводити якісні вибори без фальсифікацій і маніпуляцій.
Незалежні виборчі комісії
Зміни до Закону про Центральну виборчу комісію (нові доповнення до статті виділено червоним, існуючі норми закону мають синій колір).
«Стаття 3. Незалежність Центральної виборчої комісії
1. Центральна виборча комісія є колегіальним державним органом, який здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Комісія є незалежною від політиків, політичних партій та чиновників, які мають виборні посади.»
Наявність цієї фрази у законі про Центральну виборчу комісію, це величезний крок у бік демократії. Одним розчирком пера руйнуються фальсифікації на виборах. Створюються умови для чесних виборів, а значить для вільного волевиявлення громадян.
ВИДІЛЯЄМО НОВИНУ!
Другий фронт в Україні
Американці з партнерами відкривають другий фронт в середині України по боротьбі з корупцією. Наявність корупціонерів у вищих ешелонах влади, це гірше, ніж відкритий ворог на полі бою. Наші партнери сподіваються на підтримку з боку громадян України.
Ми побачили серію обшуків. Але просто відкрити справу на когось, корупцію не знищити. Це чергова імітація бурхливої діялності. Потрібне впровадження системних зміни з боку Зеленського. Він має над повноваження, як Президент, у нього більшість в парламенті, його підтримують західні партнери, у боротьбі з корупцією його підтримає Народ України. Він може побороти корупцію раз і на завжди за один місяць. Для цього потрібно створити реально незалежні гілки влади.
Для цього Президенту потрібно відмовитися від частини своїх повноважень і передати іншим. Такий крок вимагає мужності, громадської позиції. Цей крок круче, ніж "бо не втік".
- Передати право підпису законів Голові Верховної Ради, не займатися законотворчістю (або на загальних засадах, як громадянин України), не накладати вето на закони;
- відмовитися від своїх представників у Конституційному суді, Нацбанку;
- передати під юрисдикцію Верховної Ради Податкову службу та Міністерство юстиції;
- не призначати Генерального прокурора;
- не призначати голів Обласної державної адміністрації, затвердити цю посаду, як виборну.
Верховна Рада теж має поступитися своїми правами, бо втручання у справи виконавчої гілки влади не дає Президенту ефективно керувати господарством країни. Також у парламенті треба створити противагу Коаліції і завантажити роботою меншість, яка гроші отримує і нічого не робить, бо не має повноважень. Тому Верховна Рада
- Не призначає Кабінет Міністрів. За склад Кабміну і його роботу відповідає Президент самостійно перед виборцями.
- Меншість Верховної Ради призначає Генерального прокурора, Міністра Міністерства юстиції, Голову Рахункової палати, Голову Антимонопольного комітету. Меншості доручаються контролюючі функції парламенту.
